Sofia Chioccia

20.IV.2024 21:10

goggiasofia       ‹ Mattinata bucolica 🐓 🐔 ›

Софія Квоччія

Хіба навмисне цей ланцюжок образів придумаєш? Це дуже глибинне, й, немов кальмари-світляки, у час призначений, піднімається на поверхню, даби вмілі рибацькі руки се виловили... І явили на стіл шановному товариству.

А за чим я ліз-то сюди! Я йшов до блога розповісти про інший цікавий гештальт. Добре, потім тоді.

У світі котів

19.IV.2024 01:15

Мені тут нарікають, мовляв, «ти кожен б-жий день обіцяв публікувати щось забівноє». Вах. Ну, звиняйте, але я такого не пригадую.. Окей тоді. Давайте начавимо щось.

Мій улюблений котовий токійській хріттер, який на регулярній основі підтримує мій настрій, днями подарував справжній шедевр. Бриньйоне і Годжа в світі бродячих котів японської столиці.

Kiyochan_Cats

Та публікація про годжийську курку викликала позитивний резонанс у шановних шанувальників. Але було зазначено, що ~ наша улюблена Софі — дівчина напрочуд самоулюблена, гм, і на будь-кого реагувала б так саме. Я не стану сперечатися (бо крихта істини у цьому є), але я дуже уважно дивився. І ось реакція на програш Марти Бассіно. (Хвала Ойроспорту за важливі залаштункові моменти).

Тряхо. Марто, ну чого ж ти знов продула? А, взагалі-то — це хороше. Мені. Ага... Здрастє. Включає унутрішнього хлопчину, дещо патронатно дивлячись на похмуру Марту: Не дрейф, Мартусю, усе буде зашибцем! Потім пивця хряпнемо, та й по всьому.

goggiasofia

А витягну я з тої публікації цю інтереснішу фотку. ... Я завжди (кожного разу) пам'ятаю про ті неполадки швейцарських годинникових систем на етапі 19 року у КМ, і я досі не впевнений, що отримав усі відповіді про це дуже дивне дільце. .. Але зараз мова про дівчат. Я хочу сказати, що вони ніколи не були і не будуть подругами. Друзі, за пивом — тим більше, так не сиджують. Ми бачимо альфу, чинного вожака зграї, та кицю другого порядку, яка леститься, але побоюється... Софія повністю розслаблена, перебуває у найкомфортнішому образі, у своїй стихії сили та слави, Федеріка дуже напружена і зав'язана у вузол, вельми складний, напрочуд проблемний. І ця натужна зубаста посмішка уважного спостерігача не обмане. Окрім зубів, які вона хотіла б пустити у діло, але не можна. З тисяч причин. На чолі яких невпевненість і страхи.

П'ять років пройшло. На столі все те саме питання. Хто з них є кращою? Чому Бриньйоне ковбаситься і намагається вкусити Годжу? Вона не впевнена у своїй сутності. Так, в неї є ВКГ, але «це ковідний обрубок та ще на тлі трагедії у сім'ї Шиффрін». Не одна наволоч дозволяла собі сумніватися в неї і її здобуткові. Чемпіонка світу в «нікому не потрібній» комбінації — тільки тому, що Шиффрін наловила ґав перед фінішем. А так жодного золота, ані ЧС, ані ОІ. Три малих кубки, нема питань до двох — гігант та суперджі. Але та сама комбінація, два старти, за які іноді давали кубок, а іноді не давали. Ось, Тіні Мазе цей глобус не дістався, хоча й вона виграла комбінаційний залік у рік свого рекордного тріумфу.

Коли програє Федеріка гонку на кубкові — у залік, поки проміжний, приходить не першою, вона намагається усім показати (майже змикаючи вказівний та великий палець), це нічого, я програла лише трішечки, це теж саме, що й перемога, я дуже добра у своєму ділі. Коли Феде виграє (і без того завжди потужно, бо вона дійсно, дійсно, класна спортсменка!), вона шумно поводить себе так, немов не тільки узяла Еверест, але вирвала його з коренями та всадила на його місце вулкан Мауна-Кеа...

Коли Бриньйоне тут хвалила Лару після її перемоги у загальному заліку, дуже належно й поважно, вона додала недолуго, ніби виправдовуючись, що досі не досягла ‹таких висот›: «розумієте, вона почала вигравати раніше за мене». Так, справді, ще за днів Каракалли. ..Це серйозний психологічний комплекс, а ця хрінь — не просто фігнюшка в голові, се проблема, яка заважає людині робити свою справу на максимальний результат. Навіть заважає жити й перебувати у рівновазі та спокої. Який мав би бути у однієї з провідних спортсменок світу. Я вважаю, що їй треба відпустити усю цю ярмарково-марнославну мішуру й просто врівноважено і спокійно робити справу свого [молодого] життя. Й, може, фінальні роки кар'єри стануть найвеличнішими. Ми бачимо, що це можливо. Особливо, коли є внутрішня гармонія. А зовнішньої сили Федеріці Бриньйоне не займати. Хай вона навіть не сумнівається.

А не дуже забівно вийшло, так?

Це..

17.IV.2024 04:00

Ха, я дивлюсь, якась церматтська кісо образилась на можливе виключення цього непридатно-непогодного центру з календаря кубка світу, настільки, що заборонила... тренуватися на цьому високогірному льодовикові головним швейцарським зіркам: Маркові Вальтеровичу та Ларі Павлівні! Гхух.

Складається враження, що в цьому шершневому кублі, яке зветься кубком світу і околицями, чи взагалі кублі =великого= спорту, нема жодного місця нормальним відношенням, розумним та конструктивним. Церматт, Швайцарія, Юстас — Алексу. Тотальна вендета.

Це ж додуматися, ускладнити літню підготовку своїм рідним найбільшим спортсменам, які принесли конфедерації стільки гонору та решти ништяків. І все чому, що не дали (хто, Лара Ґут, особисто?) провести іще не один раз гру з багатьма відмінами. 8 стартів не відбулося за два роки. Че що — хіханьки, чи причіпки? Ну, давайте заплануємо гонку на березі озера Лугано, це практично субтропіки, та будемо боротися, рік за роком, щоб обов'язково ця велична подія стояла в календарі ФІС і не падала, як той сніг на надмалій батьківщині пані Ґут.. А, ледь що, не давати їй там купатися, або на водному валасапеті кататися, чи навіть на пляжу полежати та бахнути кіка-кіли з льодом...

Чого я кіпішую? А подумаємо, що це може означати для нас із вами, вболівальників, ба більше, оголтєлих фанатів. З Одерматтом нічого не станеться, він ще молодий та ранній, й хоче багато чого навигравати. Поїде собі десь інде тренуватися. А Ларця, втративши можливість за півгодини, грубо говорячи, добратися й кататися до схочу на рідній сторонці, в комфортних умовах, тепер повинна шукати щось на зразок дуже далекої Вогняної Землі. І. Прокинеться вона якось посередині літа і скаже: а не хочеться мені туди пертися. А якщо не захочеться, про який «ну ще одненький, будь-ласочка!» сезон постане мова? Передсезонка — це ключ до усього спортивного року, до кожного віражу, до кожної закладки..

Я тут розмірковував. Ну, добре, завершить Ларця путь рікіші, не сьогодні — так завтра. Це, як не сумно, штука неминуча. А хто, взагалі, буде робити в жіночих гірських лижах Швейцарії касу? Нікого ж нема. Навіть близько до її рівня жодна швейцарка не досягає. Навіть суперстар Корінн Сутер. Три дисципліни на перемоги та кубки, загальний залік, постійне навантаження на суперниць, багатокольорова інтрига та блискавичні здобутки. У будь-який момент, на будь-якій трасі.

І вони цим ризикують, перед чемпіонатом, перед усіма цими понтовими подіями. Я не кажу вже про громадянську гордість і гідність. Річ більш високу, чим комерційні шахер-махери. Та й хрон би з ними. Але на арену потужною ходою зі знаком «кірпічь» виходять зовсім дрібненькі особисті образи. Тххх...

Ну...

16.IV.2024 09:20

fisalpine

Краще не треба.

ski-db.com

2024.04.17, 21:24 А цікаво. Вирішив глянути на.. передчасно перерваний сезон Софії, дійсно класно усе йшло, дуже жаль.. Але з достойних результатів вибивається перший суперджі у А-Ц. Вона зійшла з траси у, тому самому, сніговому вирі. Але потім оговталася, знову встала у стійку гоночну і фінішувала. Проте, у фінальному протоколі змагання було записано DNF. Це й був, зі спортивної точки зору, DNF. Але не з фактичної. Бо ворота вона не пропустила. І, бачимо, італійці, скоріше за все, подали якийсь протест, і їй записали не днф — 55 місце. Для чого? Яка різниця? Це все одно нульовий результат.

Це принципово-психологічно-паранормалістична справа. Спроба порушити прокляття Цаухензее, яке на ній висіло. Чари розвіяно, DNF не сталося. А сталася перемога наступного дня. Але питання в тому, що жодної чорномагічної печатки на Софії не є і не було. Все, що з нею відбувається, наслідок її власних (під)свідомих процесів. Дуже стійких і незворушних. Добре. Нехай вона намагається віддати все, що в неї є. Але, пер фаворе, не забирайте в неї усього цього... Я думаю, вона заслужила (колекцією різноманітних ушкоджень; після Ніни Ортліб, вона, мабуть, на другому місці за кількістю шрамів не тільки на колінах) спокійно і без травм докатати свою кар'єру та виграти ще щось, в якості справедливого бонуса.

Північна Роза

09.IV.2024 17:40

Виключно з цікавості вирішив глянути на результати фінського чемпіонату. Результат на мить примусив думати, що на гастролі завітала Мікаела Шиффрін, але бачте, Роза Похйолайнен стала нац. чемпіонкою. А остання панянка програла 19 секунд. Дев'ятнадцять, на чемпіонаті Ф. ... Вже 10 років, як зав'язала найуспішніша представниця Фінляндії Таня Поутайнен, трьохкратна володарка малих глобусів у слаломі та гіганті, срібна призерка Турину-06 у GS, переможниця 11 яскравих баталій на кубкові світу. І де зміна? Сніги та горби у Суомен Тасавалта ще є. А помітних, хоча б, представників на світовому манежі не видно (хіба що поодинокий Еліан Лехто?). Жаль.

Роза Похйолайнен кілька разів стартувала на КС, але жодного разу не те що у 30-ку, жодного разу не фінішувала першою спробою. Бачимо рівень. І жахаймося. Бо усі можливості бути кращими є.

ski_austria_alpin_damen

Про невимірно більш спортивно радісне, хоча і дещо похмуре (всеавтрійський плач з приводу програшу національного заліку КС Швейцарії триває). Ліна Вехнер стала чемпіонкою Австрії у даунхилі. Що по сезону, ммм... Примудрилась двічі зійти у Кортині. Брала би приклад з Сабріни Маєр, та хоч оригінально крашанулась у КдА. Не на Румерло, не на Дельті, не на Шиффрельті, а в стіночку на Шуссі. Ох..йох.. Ніби втягує їх щось у ці вири. Примагнічує. Варто лише комусь зробити похибку. Я впевнений, якщо б не впала Шиффрін, і Бриньйоне б фінішувала якось, і Сутер не бахнула б собі по зв'язках, і цей метеоритний дощ на Дельті не спостерігався б. ..Monkey see, monkey do. Тобто. Куди крєстьянє, туди і обєз'янє. У найвищому сенсі сієї таксономічної одиниці.

ЧА виглядав доволі солідним, але не вийшла на старт Корнелія Хюттер, не фінішували Мірі Пухнер та Аріане Редлер... Рікарда Хаазер стала віцечемпіонкою Австрії у даунхилі. Звучить? Звучить.

D'oh..

ski_austria_alpin_damen

О, дивіться, яка краса! І у мішечках щось корисне. Та велетенські медіатори. Мабуть, для еолових арф.

karolinepichler

Ну, маємо.. Кароліне Піхлер з італійської збірної завершила кар'єру у 29 років. Вельми непомітні результати і занадто помітні травми, ось що визначило фінал цієї глави життя прекрасної леді. Уф.. Але усе буде добре. Я впевнений.

Дивлюся я ці інстаграми, ну, хто інстаграмить. Що таке, я все чекаю, коли вони вже відправляться у субтропічні, тропічні, субекваторіальні та екваторіальні зони. А вони все катаються на цих лижах-відчикрижах і катаються. Вчора Марта Каримівна написала «in viaggio». Ну, я думав, уу, нарешті, на пляяяж! Дзуськи.

martabassino

Ні, ні, в жодному разі — це мене не дивує. Се я посміхаюся трошечки. Повинна бути пристрасть, щоб досягати результатів найвищого рівня. Тому що, якщо це «просто робота», а увечері на танці, то й вихлоп буде відповідний. На рівні пересічного сумління. А якщо це взагалі примусовий труд, то можна спостерігати і ранні завершення кар'єр, і істерики на фініші, або тотальну байдужість, коли просто «відбувається номер». Бо хтось велів, батько, мати, громада села, спонсор, чи небажання займатися чимось більш «повсякденним», з 9 до 5, заробляючи на хліб у поті лиця свого. Різне бува.

Ось я пригадав цю панну, передивляючись гонку позаминулого сезону. В минулому сезоні, здається — у цьому ж Кіллінгтоні, вона фінішувала в черговий раз за межами 30-ки, впала на сніг і почала відчайдушно кричати: «Найн! найн, найн». Я подумав тоді: діло глина. І дійсно, через пару тижнів пані заявила про завершення, бо задовбалася від цих лиж по саме нікуди. Хороше, що це Швейцарія, можна влаштуватись у туризмусну сферу. Ось там вона і промишляє зара.

Ці альпійські благопристойні країни. Куди дівати дитину? У г. лижі, і харч, і пошана, і, глядиш, щось вийде. А дитина, зростаючи, думає: та й грець з ним, зате не треба піклуватись про освіту, про життя, кочуся собі з гірки, а зрп. капає. І напружувати ані дупу, ані звивини не обов'язково. Тип паче, що дурнуватий шапковий спонсор завжди знайдеться. А попасти у тридцятку всього лиже 10 разів на сезон, вже більше грошей маю, чим якийсь полісмен.. з бандитським пером під п'ятим ребром...

Таке вже воно — «нормальне життя», в якому жодному подвигу, навіть малюпусінькому, місця не зарезервовано.

lisahrnblad

Ще є один варіант, коли на людину навалюються не тільки травми, але й загальний пофіг рідної федерації. Lisa Hörnblad: I can’t continue like it has been last season because it’s impossible to be competitive against the best in the world without support, coach and team. Не перша примітна спортсменка зі Швеції, котра завершує спортивний шлях ось так. Чому Швеція наполегливо кладе королівський болт на гірськолижний спорт? В пику цим козлам, будь щаслива, Ліса!

Спочатку

09.IV.2024 05:40

Довжелезний ланцюг подій. Гх. Я мав бажання певну перерву зробити тут, бо чогось розійшовся... Але. Навмання, випадково, знайшов у нетрях компа цілісінький позабутий скарб, запис чемпіонатського суперджі у Кортині—21. Дивився, хотів поставити на паузу, та піти cделать курицу зробити чаю, але промахнувся і несподівано ввімкнув субтитри (про наявність яких не підозрював), саме у цей визначний момент. Які тоді, у віддаленому 21 році, якийсь незручний жорстко локалізований зливальний софт стягнув з ютуба разом із відео, запхавши сей продукт далеко у системні директорії... Бой. Я, зазвичай, якщо і качаю саби, то тільки англійські, італійські, шведські, норвезькі... Нащо мені оце?.. Зате багато чого взнав про Мікаелу.

До речі, тут знову зображена та комплексна проблема, про яку я говорив нижче у додатку, що спливає... Лара відчайдушно намагалася позбавитись чогось під комбезом, одночасно стараючись не засвітити родинні коштовності на увесь хрещений світ. .. Непрозора кабінка, уся обклеєна спонсорами, хіба була би зайвою?? Трішки поваги до приватного, усе, чого я прошу. Хіба тільки я?

Власне, Мікаела програла золото саме на тому місці — на Румерло — де стільки було (і буде) різних проблем у учасниць кубка та не тільки. Не сказати, що Кортина і до неї особливо привітна. Не виграти рідний слалом, програти 2 сотих у недвоюрідному гіганті, не захистити титул у суперджі... І тільки комбінація, яку вона майже завжди ігнорувала на кубкові, принесла перше і останнє золото Кортини. Іронія така собі. Ох, непроста точка на трасі — ця чарівна місцина.

Щодо провідної теми, машинного перекладу, автоматичної субтитризації... Справді, дуже обережно треба довіряти цьому, якщо взагалі довіряти. Коли перекладає людина, і то не усяка, а обдарована, є надія на збереження і сенсу, і, навіть, контексту відповідного. Я сотні, тисячі разів стикався із диким викривленням первісного змісту. Нема іншого рецепту для пізнання чужої друкованої чи промовленої мислі, як самостійно вивчати інші мови, але цього замало, потрібно ще й уважно та поважно пройматися і перейматися до самої глибини й чужими культурами. Щоб, зрештою, зрозуміти: в світі немає нічого чужого — на рівні справжнього людського буття, непідробної цивілізованості, нетрендової духовності.

Номінал

08.IV.2024 19:50

swissskiteam

Коли у збірній налічєствуєт Її Величність королева Лара, усі номінації стають сущою формальністю.

Хоча може зоригінальничає хтось, хто, а-е, вирішує. Як вони там голосують? Гх.

Насправді, якщо прикрити очі від нестримного сяйва кубків і золотих медалей та замислитись більш глибоко, то можна зрозуміти, і Мішель Гізін спрацювала на своєму багаторічному середньому рівні, і Лара Павлівна зібрала до щільної жмені все те, що в неї було впродовж 15,5 років переможної ходи. А от Жасмін, для неї даунхильна перемога й два подіуми [з чотирьох за увесь час] — це потужний стрибок.

Але хто так буде думати? Нє поймутъ.

До речі, приємна звістка від Ніколь Гуд, якщо вже ми заглянули у гельветські краї. Вона написала, що «зважаючи на обставини — в неї усе зер гут». Це дуже втішає. Бо сезончик був ще той, неможливо перелічити, з одного боку найкращі здобутки солідної низки спортсменок, з іншого — драми, сходження, травми та операції.