Слалом

15.II.2025 15:28

swissskiteam

РАСТІШКА!! Так, це дуже круто і класно. Але, ооййй, як я переживав за Вєндічькууу! Знову срібло. Це обалдєнно, але, але, але. Як я хотів, щоб була ЗОЛОТА ВЕНДЯ!!!... Ооооооооооо... О, тричі срібна Вендя !

Швайцарія — ето что-то с чем-то на цьому австрійському че. Подвійним подіумом вже й не здивуєш. Ага? Хороше, що й дівчатам трошки слави привалило.

Мікаела Шиффрін без інд. медалі! Якби не взірцева спроба Брізі Джонсон, то не було б жодної. Щоб там не казали, що це просто тренувальний процес, і все в нормі, вона сильно розстроїлася, програвши подіум з 1.37, що раніше для неї було нормою виграшного гандикапу..

Кіара Деркс, завдяки своєму зібраному заїзду та цілій низці зоряних втікачок з траси, зайняла почесне 26-те місце. От якби вона це робила й на кубкові світу регулярно, ціни б їй не було-с.

Божечко! Швейцарська посуха в чемпіонатському слаломі була старшою, ніж сама переможниця і, навіть, Венді. 34 роки з часів перемоги Врені Шнайдер. ..Яка поки.., мабуть.., так і залишиться недосяжною за досягненнями для швейцарських гірськолижниць. Навіть Лара збавила оберти у цій віртуальній гонитві. Що вже й казати про Каміль, для якої поле й не розмічене ще толком.

Блаженні годинники! Швайцарці просто і остаточно порубали на шніцелі цей скромний чемпіонат, залишивши відчуття чогось небувалого. Пан Мейяр розчинив у повітрі зачаровану 75-річну перешкоду на шляху до слаломного золота! І це 5-та золота медаль, при 5-ти срібних і 3-х бронзових. Але я вважаю, що недобрали. Враховуючи форму, (хто про що, угу) Лара могла взяти й 3 золота. Але вона не впоралась зі своїми внутрішніми перешкодами. Ну, гаразд, гаразд — але хоча б суперджі можна було, ну... Ну!

Мені в цілому до лампочки загальношвейцарський успіх, я їм симпатизую тільки завдяки Ларі, Венді, ну.. там, ще кільком достойним вболівання панянкам.. І, врешті, я не дуже задоволений результатами Заальбахського ЧС. Це було якщо й не чуже свято, то все ж сильно троюрідне. Але можу поспівчувати солідним г-ним країнам, які жодної медалі не зачепили. Особливо в останній день на останніх метрах чемпіонатської траси. Тим більше, що близько знаю дуже хорошу людину, яка вболіває персонально за мсьє Ноеля..

Тирі-ра-на-на

15.II.2025 11:50

Падає сніг на пляж, і кружляє листя, о, чарівний міраж...

Цікаво, чи захоче, припустимо, Свенн-Ларссон, якій теж рочків вже багато, виступити ще у Кран Монтані 27-го року, на відміну від самі знаєте кого. Обидно, розумієш. Ходити одну дисципліну і тут же зійти. (О, пригадав Фріду Хансдоттер, і згадав, що їй в цьому році стукне 40. На рік менше, ніж ще більш добре знаєте кому. Якіє наші роки?).

Хо. Поки що у 30-ку потрапляють дами із програшем 7.35..... 31 після неї вже 9+. Кіара Деркс. За себе і за того парня. Самі знаєте — якого.

..Комедіа дель арте..

О.. Вітаю Юлію та Анастасію зі сходом. Разом із Ларами та Аннами — не так вже й сумно.

Чемпіонат світу, цинічний філіал світового кубка, без жодних шансів побачити прорив будь-кого, за виключенням (у кращому випадку) першої професійної 15. Та де там і ця 15-ка. Приїхати, привезти натовп чиновників, програти 20 секунд *а 87 пан не хоче?*, поїхати назад. Карнавал просто, феєрія. Свято, яке завжди з тобою.

allsportsradio.nl

А давайте підбадьоримо старанну голландську дівчину з нашого дивану (взагалі-то далеко не диван, але яка різниця)!

Кіара — номер 1 другої спроби Чемпіонату Світу — з Флеволанду: якщо можна уявити найменш гірськолижну частину взагалі-то супернадгірськолижної Нідерландії, то це буде Флеволанд, осушена ділянка колишнього озера, яке було колишньою затокою Північного моря.

Гігантеси

13.II.2025 12:53

Можна, звичайно, сперечатися, чи слід допускати на -=чорні=- елітні траси увесь цей стоголосий натовп некваліфікованих аматорів (пардон, тисячу разів), але.. хто очолює список тих, хто не впорався з даним схилом чемпіонату світу? М? Софія Годжа та Марта Бассіно... Термоядерне сяйво Федеріки Бриньйоне розкидало й шваркнуло об сніг та сітки конкуренток і у власній збірній. Це вже чаклунство якесь. Хі-хі-гх.

Сумні зітхання Лари Ґут на старті швидкості і точності чомусь не додають... Мені, власне, не повідомили, що минули ті часи, коли Лара виходила на старт боротися.. Ффф... Що втрачати взагалі? Чого лякатися??

Кічкудук — три медалі... . Ох, щєт, як давно я ці =піктограми= зробив, а згадую їх, коли вже воно й...

Гх.. Вони пишуть: No medal for LGB Today... Зазвичай, це означало б: «ну, спробуємо ще через 2 роки». Але зараз це означає — \NEVER AGAIN/. Я не знаю — хто (і як довго) тягнув Ларцю за язик, але вона там десь видала, що це її останній чемпіонат світу. Саме з цього моменту усі її виступи (після блискучих тренувань) розклеїлися під три багдадські джини. Мабуть, з такими заявами треба чекати вдалішого моменту, наприклад, коли зібрано, по завершенні заходу, цілий козуб cих яскравих крижинок. Особливо, коли психологічний тонус і так незадовільний. Максимум, на трієчку з мінусом.

Але, маємо, що маємо. І далекий вже Чемпіонат—21 у Кортині (найулюбленішій) залишиться недосяжним блискучим піком . І останнім чемпіонатським успіхом. Принаймні, індивідуальним (спасибі, Венді, дорогенька ). Дозвольте й мені із сумом зітхнути. І красно подякувати Ларі за чудесні й незабутні миттєвості. ... Це кінець епохи. Логіка вимагала цього очікувати. Без заперечень. Але я відчуваю спустошення. Треба це перетравити ще.

skiactu       ‹Рада, що вдалось добре пройти по трасі, яку поставив батько..›

Налаштовуємося на Сестріере. Кубкова подорож триває. І цей гігант не був таким вже провальним, просто.. тяги не було. Яку продемонстрували — не тільки Бриньйоне, але й Робінсон. Це певне натхнення вищого кшталту. Коли ти перебуваєш у якомусь іншому вимірі — і він сам несе (безпомилково) тебе до вершин... Що цікаво, дуже знайома для Лари штукенція... Але загублена. Десь.

Срібло

11.II.2025 15:38

ТАК. ВЕНДІ зробила суще чудо. Витягнула Ларцю на срібну медаль чемпіонату! 0_о При тому, що Мікаела особливих чудес не наробила, просто не провалилась. І робота була зроблена Брізі на добрі 75%. Ну, так, вже, цей... Хто там буде рахувати?

Венді — командний боєць, усі ці її виступи (і здобутки) колективні — просто так не минули, вона вміє себе мотивувати саме на таку специфіку. І не завжди може налаштуватися на своє індивідуальне.

Ну, не чекав. Пощастило. Дякую, Венді!! Пройди Лара на 0.40 краще, були б чемпіонками. Я утрирую, воно так могло й не бути, але. Я певен, Лара зараз себе їсть — як той торте..

swissskiteam

Венді злетіла на 10 місць! Вах!

Ну й, драми було немало, особливо стосовно німецької збірної. Два, фактично, сходи. Хільцингер зійшла. Ну, то таке. А ось Ліна Дюрр зробила –15. З 2-го на 17-те. Якби я був вболівальником Бундестім, я б на стінку поліз. І — звичайно, на фінальному заїзді я глорив за пару Мольтцан/Мацуга; ви розумієте, у Мікаели це 15-та медаль чемпіонатів світу, Пола заслуговувала цей (золотий) бонус набагато більше, бо повинна бути, гх, ця, як її, справедливість. Але її не є. Можна вважати, що фарт до Мікаели повернувся? ... А — так, ще Штеффі В., медаль номер два, бронза. Саме її цупкий запас приніс скромній Катаріні Труппе несподівану медаль. Хоча, се вельми невдячне діло, рахувати внески та їхні пропорції. Але кого це зупинить?

Лара на SRF: Zu 95 Prozent ist das heute Wendy's Medaille..

fisalpine

— Ну, ти знаєш.. — Я — знаю. Ф..
— Хе, везуха! — Ага.
— Диви! Хробачок повзе! — Ой! Мабуть, скоро весна..

fisalpine

3eviBg4gaoU

2025.02.14, 00:08 Знаєте, що я хочу сказати напослідок? Ось що. Вендя видала чудовий урок Ларі (що називається — на коня) — з приводу, якою важливою є команда і пов'язане з цим відчуття і прагнення єдності та взаємовиручки. Ми часто спостерігали, прямо і опосередковано, як наполегливо дистанціюється Лара від швейцарської збірної. Вона там числиться, носить кольори та загальну рекламу, формально виступає під її егідою, але мізерно мало приймає участі у житті цього немалого колективу. Інші дівчата, в тому числі зіркові, такі як Венді, Мішель і, навіть, Корінн — навпаки. Вони тренуються разом, вони спілкуються, вони тусуються і вважають себе спорідненими людьми.

І коли на кубкові світу получаються призові місця, ці дівчата приходять, вшановують і піднімають Лару на своїх плечах, або просто оточують, разом з тренерами та сервісменами. Але я так і не пригадаю за останню, там, декаду, щоби Лара була присутня на таких «урочистостях», коли її самої на подіумі немає.

Так само, на відміну від УСІХ швидкісних дівчат з усіх команд першої в історії Team Combination, Лари не було безпосередньо на стадіоні, на фініші, коли ішла свою срібну слаломну спробу Венді Холденер. Це мене засмутило. Правда. Тому що це — проста, тепла, людяна річ, коли ти підтримуєш свого партнера, який, тим більше, виправляє твої ж помилки. Коли ти переживаєш і намагаєшся направити свою енергію йому в поміч, прямо туди на схил.

А що зробила Венді? Вона не тільки витягнула Лару на срібну позицію та останню чемпіонатську медаль її кар'єри. Вона втішала її, коли стало зрозуміло, що можуть бути призи — і зовсім трішки наполегливості та старання не вистачило Ларі на даунхилі. Лару стало тіпати. Венді її обняла та заспокоювала. Це було й на першому нагороджені видно. Ось взірець людини. Це не складно і не соромно — підтримувати друга. Чи просто людину, з якою звела доля, з якою йдеш опліч десятки років, через усі вікові категорії та турніри.

Ну.. не знаю, на місці Лари я б подарував Венді якусь пам'ятну красиву річ. І відчував себе у боргу перед нею. Хоча, я впевнений: не обов'язково таке відчувати, щоби робити людини добро та підтримувати її навзаєм. Просто так. Тому що це справжнє, непідробне, істинно цінне.

Суперкомбінація

10.II.2025 15:38

А, виявляється, я рано розслабився.

Das Aufgebot für die #TeamCombination der Frauen steht fest. 🇨🇭

Für das #swissskiteam gehen am Dienstag die Duos Gut-Behrami/Holdener, Suter/Rast, Blanc/Meillard und Ming-Nufer/Christen an den Start. 🎿 #HoppSchwiiz#saalbach2025 #aufgebot #downhill #slalom pic.twitter.com/n3739u7svg

— SwissSkiTeam (@swissskiteam) 10 лютого 2025 р.

В принципі, ідея цікава. Команди цікаві. Але, г. л. — це індивідуальний спорт, і командні справи — розваги проміжних днів яких-небудь там фіналів кубків-шмубків... І жаль, що чиновники таки похєрілі індивідуальну комбінацію вже й на чемпіонатах/олімпіядах. З іншого боку, побачити Лару у додатковий раз можна було лише тільки за умови, що слалом піде хтось інший. Ларця + Вендя = Дрім Тім. \\OMG//

До речі, теж саме, тільки навпаки, заставити Мікаелу Шиффрін виступити зайвий раз можна було лише за умови, що спуск піде Брізі Джонсон.

2025.02.11, 12:26 Оох.. Венді треба буде творити сущіє чудеса на слаломі, щоб здобути другу медаль цього чемпіонату. Ларця виглядала розібраною прямо вже безпосередньо в стартовому створі... НУ ШО Ж ЦЕ ТАКЕ???

Три тези. Дозволю собі. Перша по ділу: об'єктивно найшвидші 4 збірні — Мацуга/Мольцан, Айхер/Дюрр, Пухнер/Лінсбергер та Джонсон/Шиффрін будуть розбирати медалі. Далі — якщо щось фантастичне станеться (Корінн Сутер, хоч і виступила краще за Лару, але легкого моціону для Каміль Раст не привезла). Ми не знаємо, як себе почуває Мікаела, чи набрала вона ще більш пристойну форму після Куршевеля (треба думати, так?)... Але, якщо б вона була в нормі, ці півсекунди для неї ніщо. З іншого боку, ми пам'ятаємо, як вона два роки тому програла класичну комбінацію Бриньйоне, зловивши величезну ґаву за 3,5 метри до переможного фінішу.. Так, це слалом. Бувають чудернацькі другі спроби, але...

Друга теза. Треба вміти працювати у команді. Гірськолижникам це майже й не треба (було). Але, ось. Вагома чемпіонатська медаль, нової-старої дисципліні — і двоє напарників. Коли ти (раніше) гулко продував/феєрично вигравав першу спробу, ти стикався із суто персональними наслідками, тобі, й саме тобі, треба було з цим працювати/переживати. Нині твій програш/виграш — припадає тягарем на когось іншого. Хтось повинен виправляти твої помилки, або не накопичувати власних. ... Ми бачимо =нефортуністичні= пари, наприклад Кіра W-W (яка раптом пробудилася і видала прекрасну спробу) та Джессіка Хільцингер, при всій моїй повазі, слаломістка більш ніж скромна. Що робити? Нічого не поробиш; може Кіра, розуміючи це, й пройшла цю швидкісну спробу — як безплатне тренування. Без сподівань, у розслабленому стані. ... Думаю, що Венді в праві була чекати від Лари більш якісного заїзду, «Лара позбавила мене медального шансу», — може сказати Венді і образитись на Лару. Враховуючи, що в неї й так характер не бойовитий: яка мотивація — битися за 10-ку, коли значення мають тільки три перші місця? А пристойне четверте, яке на кубкові світу дає багато очок та решти смаколиків, тут страшний програш. Як себе поводити, як себе налаштовувати, заради чого виступати? Це психологія командної праці, більш того, дуету. Потрібен спеціальний «тім білдінг», потрібна взаємодія на більш глибокому рівні, ніж випадковий жереб. Якщо командна комбінація стане дійсно цінним здобутком (тому що, зазвичай, командні трофеї не рахуються [14.02 — на ski-db додано Ларі 9-ту ЧС-медаль..] в переліках перемог, не котуються ніде, окрім профайлів соцсіток..), треба буде серйозно й багато працювати із двома індивідуумами задля спільного результату... Щоб мотивація і натхнення були взаємними..

В мене бувають специфічні сновидіння, особливо, коли переживаєш й не відчуваєш впевненості в чомусь... Вже вибачайте. Сниться мені сьогодні, як Лара і Венді сидять за вишукано накритим солодким столом: ідеальні різнокольорові торти, багатоповерхові вази із тістечками на будь який смак, і п'ють каву із дуже красивих тонких, витончено розмальованих фарфорових чашок. У Лари на тарілці лежить щось схоже на шоколадний «Захер-торте», а у Венді світле тістечко, типу «Наполеона». ...Мабуть, якщо б вони куштували шось однакове, діло пішло би краще. Я це розумів. І воно мені вилізло таким ось образом. ...... (Знов ж таки, я спіймав себе на тому, що нижче там написав «сеньйора Бехрамі», на іспанський, а не на італійський манер. Чи є саме це відповіддю: а не втратила Лара впевненість у своїх можливостях із втратою свого геніального іспанського фізіо наприкінці минулого сезону? А? ... І все розвалилося як картковий той будиночок...)

Третя теза буде коротшою. Вважається, що психологічно підготовлені люди ніколи не провалюються в психологічні вирви. Ні, це не так. Кожну людину може вштирити якась хрінь по саме нікуди. Але швидкість, з якою людина виявить проблему і вилізе з неї, ось це і є та сама ознака — не тільки психологічного здоров'я, але й психологічної обізнаності (як мінімум). У когось, однакова з колегою трабла займе на викараскування.. десятки хвилин. Тоді як у колеги — десятки років можуть піти тільки на те, щоб взнати і визнати проблему. І життя не вистачить на її розв'язання... Тому що не є навіть розуміння: де, що й як розкопувати. Навіть — що треба шукати [коріння чого завгодно в непроглядних глибинах себе].

Ці синусоїди ларциної кар'єри за минулі багато вже років, говорять нам::: щось присутнє, але воно десь телепається в необізнаному стані. Іноді занурюється, іноді спливає знов. Можна тільки гадати — що це.

Пфффф..

08.II.2025 15:00

swissskiteam

Та ви знущаєтесь, так? Гхррхх... Після перемоги в Гарміші та перших тренувань у Заальбахові, я відчував певний нормальний, робочий, обґрунтований, спокійний оптимізм. Лара виглядала зібрано і впевнено. Як і годиться великій чемпіонці. Минуло кілька днів. Не сторіч, не еонів, не юг. Й. Вона абсолютно загубилася на трасі улюбленого суперджі та не змогла принаймні завершити даунхильний заїзд.. Цей подвійній прогресуючий розковбас виглядав навіть гірше, ніж в цілому по сезону. Здавалося б...

Я не розумію, що відбувається.. Точніше, розумію... але не маю пояснення, чому саме, раптом, я маю бути свідком цього? Увесь цей величезний відрізок часу, від Заальбаху до Заальбаху — це якийсь сюр, сомнамбулічний вояж сеньйори Бехрамі. Треба дійсно постаратися (ох, остогидло вже повторюватися), зійшовши на велике просторе позахмарне плато, проскочити його у один момент та зависнути з того краю, над черговою долиною похмурого лісу густого. Не скориставшись жодною преференцією усіх здобутків та перемог.

Д'охх... Фізична форма, яка явно густо присутня, мало що вартує, якщо немає нормального балансу між свідомістю та підсвідомістю. Всі ці невловимі невивчені шипасто-волохаті шаблезубі монстри, які виринають з ментальних глибин та жахають до заціпеніння, вони, насправді, нестрашні, варто лише запалити ліхтарика, підсвітити їх та поговорити з ними, розібратися: чого ж вони хочуть, що вони прагнуть сказати. Це базовий рівень внутрішньої роботи, який анітрохи не менше важливий, аніж суто спортивні фізичні тренування та підготовка матеріалу. Особливо на такому рівні. Хоча — кожній людини було б корисно знати себе і розуміти себе. Та, врешті, керувати собою насправді...

fisalpine

2025.02.09, 07:10 Натурально (й обов'язково) треба додати, що, незважаючи на певну мою фрустрацію (вже звичну, тому — не важку)), я дуже задоволений новими переможницями і радий за них. Золото Штефані Венір (той хмурний Гарміш дійсно навіяв переможний дух) увінчало усю її скромну, але помітну кар'єру. Фактично, можна хоч завтра вішати лижі на цвях, скаже хтось байдужий... Але я сподіваюся, що вона цього не зробить, а навпаки, намітить і здолає нові обрії. ..А також Штефі є спеціалісткою по надточному здвигненню пані Бриньйоне з вищої сходинки. Рідко але мітко, пригадуємо торішній суперджі у Кран Монтані, наприклад. ... Ну а для Кайси Лі, здається, місце на подіумі зарезервовано у будь-якому випадкові. Другий чемпіонат поспіль вона ділить бронзу з колегою у супергіганті (на цей раз це була Лорен Мацуга). Вона виконала чемпіонатську частину заповіту Мувінкель — щодо її норвезьких рекордів: дві бронзи, як і у Рангіль, є. Тепер справа за двома срібними медалями олімпіади. Але Ран наказала перевищити її рекорди. Треба працювати, Кайсо.

Даунхил. Брізі Джонсон йшла першою, прийшла першою і виграла золото (вперше за усі старти свої). Ніхто не зміг нічого вдіяти. Більш того, ті, від кого чекали, провалились (і я не про ЛГБ, від неї, здається ніхто нічого не чекав, гхх). Софія Годжа примудрилась програти навіть Линдзі Вонн. 16-те місце — це щось антифантастичне. А ще вона стала гіршою в італійській збірній, уступивши Делаго-ст., Бриньйоне та Піровано! Карло! Не дружить Софі з чемпіонатами. Навіть коли здорова й присутня. Знову ж, чекав медалі від Хюттер, а срібло узяла Пухнер. ..Й так, пані Ледецка вміє псувати свято австрійкам — Хюттер завдяки їй залишилась 4-ю на домашньому чемпіонаті. У той час, коли обидві її подруги відірвали собі шматок слави та пошани.

Ну а Брізі Джонсон доля, мабуть, повернула певний боржок. Віднятий сезон у розквіті — звичайно не компенсуєш, але чемпіонатська золота медаль, це не просто брязкальце, це статус, це інвестиції, це зовсім інший рівень сприйняття та благовоління, починаючи від нашлемного спонсора цього (які тепер у чергу стояти будуть). [Це тільки Лара вміє програвати, виграючи... Гхкх... Пффф..].

Ну що, чекаємо тепер технічного пулу? Гігант у четвер. Окей зен.