Нарешті!!! 46!

26.I.2025 13:36

swissskiteam

О, Боженька... Чудні діла твої. Дякую. Bravissima, Lara!

— Я дуже щаслива, що перемогла сьогодні, — сказала Лара. — Мій скіінг був хорошим на останніх гонках, але чогось не вистачало. Цей заїзд став дуже важливим для моєї впевненості.

head_rebels

Кайса — справжній друг. Відмінно пройшла трасу й обіграла пані Бриньйоне. Яка, в свою чергу, знову обіграла Софію.. Яйкс.

Отже, це 5-та перемога Лари в Ґарміші, п'ятий переможний суперджі у її виконанні. 46-та перемога, 96-й подіум, 207-ма десятка =). І перший за цю зиму зібраний, потужний й налаштований заїзд. Любо-дорого. ..Де ці три місяці загубилися???

head_rebels

La vita. Vivа!

C'est une autre sorte de joie quand on gagne. Дик. =) Не перемагати — одне задоволення, перемагати — інше.

2025.01.27, 05:25 Ну. Ларця усю дорогу помітно квасилася на лідерському місці. Навіть не сиділося їй в тому завітному червоному кріслі. Не дивно. Це величезне ментальне навантаження: після геніального сезону не могти нічогісінько поробити — в тих же самих умовах, з тими ж самими суперницями. Й тут, коли вже — ніби — получилося щось, накочує мандраж. «Тільки б зберегти це перше перше місце, тільки б ніхто на пофігістично-сюрпризному куражі не обіграв би... иии.хх..!» Нічого, треба вже переставати кваситись, а спокійно робити своє діло. На своєму (звично-найвищому) рівні.

Другий мій «улюблений» момент в цьому дійстві — це реакції Годжи і Бриньйоне одне на одну, у відриві від результатів загальних. Це очевидно, що їм було наказано, е-е, політично коректно поводитися друг з дружкою, і навіть імітувати велику приязнь. Заради команди, заради, турут-тутууу, Об'єднаної Італії. Велика місія. Тим більше, що Італія цупко посідає друге місце в національному заліку, відтіснивши (!) Австрію. Але воно вилазить, ніт-ніт, да і.

Це реакція Феде на +11 сотих Софі, що тільки-но заїхала другою, та її саркастично-кислу фізіономію. ...Хе. Як я говорив, дуже ніяково бути в команді двом однаково сильним зіркам. Не просто нумер 1-ший та нумер 2-гий, ну (снісходідєльно киваючи), майже 1-ший, а там, так, цей, норм, одначе, пфф.. ... Ні! 1 і 1 — без усіляких але й нібито. А далі... якщо не прірва між іншими, то такий собі добротний середньовічний рів замковий. За яким Бассіно, Піровано, Куртоні etc, посміхаються та махають й радісно аплодують, обігруючись.

Ларці в цьому випадкові повезло, навіть, коли її обігрують Сутер або Раст. Все одно — всі знають, вона перша, і другої такої не є на усю Гельвецію. Беззастережна Альфа. Вплив якої розповсюджується і на суміжні території. Був момент у минулому сезоні (в Квітф'єлі), коли Лара прийшла у стартове містечко, коло неї зібрались усі італійки, включаючи брата і сестру Бриньйоне, і почала щось їм потужно віщати. А вони її слухали, порозкривавши роти, як школярики першого дня.. ..Але, насправді, Лара — дівчина дуже вихована, скромна й делікатна, і їй потрібно постійно нагадувати про її Силу. Треба тримати у команді спеціально навчену людину для цього.

Іще, дуже сумно спостерігати, як просипаються швидкісні австрійки, і в прямому, і в переносному сенсі. Вчора, на суперджі найкращою була Венір, й велика гірськолижна Австрія святкувала 9-те місце, яке, мабуть, пахне перемогою зранку. Хюттер, яку я так нахвалював нещодавно, кудись зникла, зійшла з траси на рівному місці практично. Де перед тим загубилася Мішель Гізін (от не треба їй було влаштовувати те =прощання зі слаломом=, добра з цього ‹налаштування на скасування› не вийшло). І Пухнер туди ж. А Аріане Редлер майже повторила =подвиг= Ніни Ортліб. Добре, що відбулася тільки синцями. Ніна Ортліб, в черговий незліченний раз, достроково завершила сезон з важкою травмою.

Про всі ці падіння з травмами. Я завжди ставлю у приклад Федеріку Бриньйоне. Ії мудрість в цьому питанні. Вона прекрасно розуміє той фізичний ліміт, який тримає гірськолижника на трасі. Вона чітко бачить ту грань, до якої ще можна врятувати гонку, а після якої — треба рятувати себе. Коли ти сходиш з траси, ти сходиш з траси, треба думати про безпечний, скоординований і згрупований сход, це вже інше важливе завдання. Про спорт, усі ставки, очки, перемоги, призові у цю мить треба забувати.. Усі спроби повернутися з небуття й продовжити змагання частіше усього закінчуються плачевно.

Найяскравіший, гх, пардон, актуальний приклад — це Петра Влгова, яка замість того, щоб тоді, рік тому, спокійно зійти з траси гіганту, а у наступний день виграти слалом, почала щосили вивертатися — загубивши собі два сезони, намагаючись врятувати той один злощасний домашній гігант. Бриньйоне у той же самий день, на тій же трасі, відчувши, що падає, дала собі спокійно і неспішно зісковзнути, як зісковзується. Вписати свою траекторію, що називається, у ландшафт. М'яко та безболісно (фізично). Але моральний біль було компенсовано збереженим здоров'ям та шансами продовжити боротьбу, якими вона пречудово скористалася потім і користується досі, на відміну від.

Теж само з Сарою Гектор, яка відчутно довбанулася минулого тижня у Кронплаці. Вона виверталась, зачепилась за прапорець і — полетіла у сітки. Федеріка на тому ж самому місці, припустившись аналогічної помилки, встигла усе прорахувати — і точно проскочила крізь той подвійний прапорець, а потім вже почала акуратно скидати швидкість на схилі.

Невже тільки я бачу такий наочний і корисний приклад?! Навчайтесь, любі дівчатка та хлопчики! Тітонька Феде поганого не порадить!

Гигигх... Ой, йокс..

Довгоочікуваний Ґарміш

25.I.2025 16:20

just HAPPY 🥉💥 pic.twitter.com/rLv3gHDQnH

— Corinne Suter (@CorinneSuter) January 25, 2025

Хтось повинен бути. Інакше як?

Прекрасний, улюблений мною Гарміш, якого не було в календарі КС давненько. Де Корінн Сутер святкувала одну зі своїх 5-ти перемог. Де Лара Гут вигравала 4 рази. Тіна Мазе ставала чемпіонкою світу, брала кубковий гігант та даунхил...

Але сьогодні якась тоска зєльоная получилася.

По-перше, тренування у попередні дні вже принесли багато неприємних новин: важкі сходи, важкі травми. Ну і змагальний день вибив, кого б ви думали? Ніну Ортліб. Без усілякого перебільшення — у 21-й раз за її не таку вже довгу кар'єру. Ця хрінь з падіннями нескінченна, вся ця мішура навколишня деконцентрує атлетів, забиває їм голови усіляким хайпом... Але що до неї, я вже казав, її фізико-неврологічний стан не підходить для професійного гірськолижного спорту. Вона не тільки занадто часто втрачає координацію, вона ще не вміє падати, втративши цю координацію. І сьогодні це було показано на телеекрані дуже чітко і детально. Занадто. Навіть гармішські їжаки зрозуміли. ... Бой, я сподіваюся, що вона нарешті припинить це неподобство, ці тортури над собою. Тримайся подалі від цього клятого спорту. ... Чомусь, хх, існує ілюзія, що нове здоров'я можна купити за ці призові та рекламні. Ні — хоч за мільярд, хоч за трильйон.

Ну а решта. Італійський карнавал + Корінн Сутер. Бриньйоне продовжує помщатись Годжі за ту курку. Виграти 1 соту в спеціалістки й стати історичною італійкою, яка вперше з 1, в дупу, 993 року здобула перемогу на цій трасі. Хо-хо, я уявляю, як в Софії разум возмущьонний кипить.

Лара Ґут, як завжди в цьому сезоні, десь поза межами досяжного (причому на сугубо форму гріх скаржитись)... Мабуть, треба вже звикнути та не перейматися. Але ж і мені хочеться хепінісу. Заманили мене бубликом минулого сезону, я, наївний дурень, розслабився й упевнився: о, нарешті, Лара подорослішала, відкинула дитячі страхи, підліткові невизначеності та юнацькі комплекси. Ніт. Воно все при неї. Дивовижно. 100500 людей в її команді, і жодного тямущого психолога?

Draw

21.I.2025 03:20

swissskiteam

Такі рідкісні позалаштункові матеріали, як і повелося, у роздільності 20-го сторіччя. А цікаві ж моменти. Орг-ри завжди вигадують якісь ігралки на цих роздачах стартових номерів. Або чогось надпонтове, на зразок спуску (у Кран-Монтані минулорічній).. на тарзанкові. Кхкх.

А тут — у План де Коронес — було щось типу боулінгу. Ларця (в даному випадку, як і решта першогрупських дівчат) метала якусь фішку. Наметала на 5-ку..

Здається мені, що торішні швейцарські =вихідні= курточки були симпатичніші. ..І — як Ларі личили оті вільні світлі широкі джинси... омг..

Схоже, що активних спроб знайти нового спонсора на шолом Лара не робить, не вдається до цього дійства [?]. Ну, то таке.. Як я вже й казав, є свої плюси в цьому статусі безорекламленої зірки. Не треба носити ці шапки, особливо в теплу погоду (див. світлину з Кортини ↓); не треба відвідувати акційні заходи цього спонсора, особливо коли незручно, але — зобов'язання... Не треба принижувати себе проханнями перед якимись товстомордими дідуганами, дайте нам гроші, бо ми хороші (с). Ну і — чого вже й казати, Лара може користуватися такою «свободою», на відміну від багатьох. Хоча... як то кажуть: грошей багато не бува. Але є ще щось, що може переважити своїми нефінансовими вигодами. Незалежність, принциповість, гідність — в решті решт. Це добре, коли людина може безутратно дозволити собі ці «речі».

Інше питання, чи відчуває Лара себе комфортно на тлі тієї незвичної нашлемної порожнечі, коли усі, по пляжах та бенкетах, бігають у цих шапках, не дивлячись на чини й заслуги. А вона... Як.. білий лебідь серед свійської птиці. Чи не тіпає її підсвідомо відчуття «гидкого вутятка™»? Чи не заважає ця намулена ментальна фігня їй працювати на 100% — тут і зараз, в цьому сезоні. М?

Повинне бути пояснення. Воно завжди є.

head_rebels

2025.01.21, 16:15 О, май... Святкуємо 5-й подіум сезону (перший в гігантові!), знову без перемоги, але з певним стратегічним присмаком. Вибачайте вже. Лара здобула срібло, уступивши лише Еліс Робінсон. Подіум був гарантований, але... пані Бриньйоне примудрилась знову зійти з траси, мабуть втративши 100 очок. Так, це гірські лижі, не стокліткові шашки.

Вах.. Камон, Ларо, Кам — он! Тобі доступно усе. Треба лише трішечки придушити цвіркуна зневіри та розковбасу..

2025.01.22, 05:00 У! Оператори точно знають, кого треба знімати на фініші, хоча Софі виключила себе з роздачі ще на першій спробі. Виключила, але скорбно тусувалася по фінішному містечкові. Створюючи шедевральні фізіономії. А це — реакція на сходження Бриньйоне. Зізнаюся, я так і не зрозумів, чому її затягнуло в той же «провал», що й Сару Гектор? Траса не була надскладною. І треба було просто пройти на класі та формі. Куди вона поспішала, залишилося невідомим. Як говорили мудрі пращури її рідної землі: Festina lente — поспішай повільно.

Лару трохи, гм, попустило, коли зійшла Б. Не станемо дивуватись.. Але вона не була задоволена своїм виступом. На відміну від торішнього надпотужного безпомилкового (майже) заїзду (і всього гігантського сезону), нині Лара на помилки витрачає дорогоцінні десяті й десяті секунди. Клас залишився, безсумнівно, навіть форма присутня певною доброю мірою, а ось точність і впевненість у свої діях кудись зникла. Бриньйоне в цьому сезоні нічого екстраординарного не демонструє, вона просто продовжує те, що було налаштовано у сезоні минулому. Коли вона була нумеро дуо у світі. Нумеро уно ж... Ох...

Хочеться бути упевненим, що в «Тім Гут» знають проблему і працюють над нею. Попереду чемпіонат і ще дуже великий й соковитий шматок сезону..

skiactu

Й — так, чого ж це я, хочеться привітати Еліс Робінсон! 4 роки без перемог!.. 4 роки розковбасу першої статті. ... І мені дуже сподобалося її інтерв'ю. Людина розуміє — що до чого і як воно буває. І що було. І як правильно робити. Тепер. (І звичайно, вітаю з першим подіумом у гіганті Полу Мольтцан).

Кортина—25

20.I.2025 11:20

head_rebels

А.. Мабуть треба щось написати. Пройшов рік з минулої едиції Кортини, що так багато відняла і так багато подарувала, в той же час. Для Корінн то була перейдена грань падіння в безодню важкої травми, для Лари — злітна смуга до вершини світового кубка (про що нагадує напис на рукавиці: 1716). Для мене — поштовх до одного з найкращих сезонів цього зимового блога.

Як кожна природна стихія (урочище такого масштабу може вважатися стихіальним, чи не так?), Кортина д'Ампеццо здатна руйнувати і творити одночасно. Ранити і лікувати. Зневірювати й втішати... Ми бачили багато чудес тут, не обов'язково хороших, але й не обов'язково поганих.

head_rebels

Нині, для цих двох швейцарок, яких я дуже ціную (Корінн далеко не остання в моєму фанатському спискові), картина в Кортині получилась інтересною. Лара була 4-тою в даунхилі та стала 2-ю в улюбленому суперджі. Виграли італійки (чого в минулому році не сталося ані під яким соусом, за цілих три спроби), Годжа й Бриньйоне, солодка парочка. Але зараз не про них. Я б сказав, що Лара, без сумнівів та докорів, підтвердила свій надвисокий клас та майстерність, але, у порівнянні з минулим сезоном, навіть подіумні результати відображають певну стагнацію, коли не має зростання, а є міцна стеля, з дуже красивою ліпниною й розетками.. Височини якої поки замало для досягання великих цілей. (Якщо ми вже будемо говорити про непотайний інтерес. Який, звичайно, не обмежується сугубо моїми очікуваннями. Знову ж таки, подивіться на ларцини рукавички)).

Корінн (5-те і 3-тє місця) — інша справа. Два роки поспіль вона отримувала дуже серйозний удар від Кортини, який значним чином вплинув на її фізичне й психологічне здоров'я. І падіння зі струсом мозку у Кортині—23 призвело до сумної помилки у Кортині—24, коли напруження та невпевненість затягнули Корінн Сутер у ту саму вирву, що й Мікаелу Шиффрін... Але з більш важкими наслідками, на перший погляд. І Кортина—25 стала полегшенням й поверненням. Мені здається, що Корінн попрацювала не тільки над фізичною формою. Вона виглядає більш впевненою, ніж, навіть, під час великих успіхів її кар'єри. Це дуже добре. Внутрішня перемога — найцінніша. Бо вона веде до зовнішніх перемог.

Графік глобусного вояжу Федеріки Бриньйоне дуже нагадує торішній графік Лари Ґут. 4 перемоги після Кортини, так само, як і в Лари у минулому році. Ну а відсутність Мікаели, це вже якась данина. Незрозуміла, але наявна. В минулому році повернення МШ занадто затягнулось — і не стало чимось сенсаційним, зокрема вболівальники не дочекалися Боротьби. За що Мікаелі дорікали, навіть такі люди, як Бриньйоне. Колеги, які знають — що почому.

Дуже складно сказати, чи стане очікуване за кілька тижнів повернення Шиффрін рушійною силою загострення гонитви за Глобус. Вона відстає від «першої групи», це 300—400 очок на даний момент. Для Мікаели зразка якого-небудь з 10-х років, це ніщо. Для Мікаели, яку відторгають, емм.., лижні боги, насаджуючи її на палю перед рідною публікою за крок до 100-ї перемоги... Уф... Я вже не знаю. Якщо вона впорається і з Цим, це буде дещо більшим за 99 її перемог.

Знову ж таки...

Растішка II

15.I.2025 04:47

skiactu

Приємний швайцарський карнавал феєрнув у чарівному нічному Флахау. Каміль Раст (в стилі андоррської Лари, нижчезгаданої) одержує другу перемогу, стаючи першою швейцаркою, яка виграла на цій легендарній трасі; Венді Холденер потужно сходить на 789-й подіум, й не дуже багато не вистачило Мелані Мейяр, щоб уїсти усіх і уся потрійним конфедеративним п'єдесталом. Вона п'ята, пропустивши тільки Сару Гектор і Катаріну Лінсбергер.

Ну а Каміль знову вийшла в лідери загального заліку. Тримаючи й лідерство у слаломі спеціальному. А Венді знову обійшла Лару Ґут. Що нині робити не так вже й складно. Ну і добре, я радий, що Вендя вернулась на рівень.

Н-да, а Лінсбергер упустила першу перемогу за три роки... Й прибила надії місцевої публіки на домашнє свято. Що й казати, =технічні= австрійки давно не радували тріумфами своїх вболівальників. (А у Флахау останній раз австрійка перемагала у 11 році. Марліз, звичайно, Шильд).

salomonalpine

Не знаю, чому це треба було оформлювати саме так «офіційно», але загал проводив Мішель Гізін геть зі слалому. Я не згадую (га?), щоб хтось об'являв -=завершення кар'єри=- у конкретній дисципліні. Але так, це була остання слаломна гонка двократної олімпійської. Доволі конфузливі відчуття це викликало в мене (уся ця помпа і вітання, і підсумування... пф). А якщо раптом схочеться ще разок пройти малим схилом? Буде трохи ніяково. Зазвичай, люди просто перестають ходити щось, що =-=-не йде-=-=. Та й по всьому.

І тепер тільки поодинока Емма Айхер залишилася на сторожі ультимативного підходу до гірських лиж. Мабуть, ммм, нікого більше не звабить ходити ВСЕ. Боюся, що й багатостраждальна Мікаела Шиффрін ніколи не стане знову практикувати усі дисципліни. Та й Еммі, мабуть, треба на чомусь більш методично сконцентруватися. Так що... Ідеальна гірськолижниця, яка вміє вигравати усе, скоро залишиться суто історичною фігурою.

До речі, минулий швидкісний вікенд у Санкт-Антонові залишив по собі особливо специфічне враження. Враження «чужого свята життя»: коли не тільки ваш покірний шарохається за парканом цього фестивалю (що зрозуміло), але й... головна діюча особа минулого сезону десь цей паркан скромно підпирає. Так, з того боку, але поза роздачею слонів, китів і, навіть, черепах. Ні. Справа не в виграшах, а в якомусь... еее... зниклому «конфіденсі», присутності, співпричетності. Що Лара Ґут впевнено демонструвала увесь сезон 23/24 до, приблизно, Оре, а потім раптом почала сей дивний процес розсипання на частинки. В мене був такий брелок-головоломка, що являв собою кульку, яка складалась з багатьох чудернацьких фігурок, але «у зборі» міцно тримала ланцюжок і кільце. Якщо ті фігурки правильно й по порядку підставиш і збереш, цією кулькою можна було горіхи колоти. А нарізно — то була просто скирта пластикових хєрнюшек, яки розсипалися, губилися і робили бо-бо, якщо наступиш босою ногою на один з компонентів.. апріорі стійкої і цілісної системи...

На жаль, таке з Ларцею трапляється не вперше. Були в ЛГБ своєрідні сезони за ~ 8 минулих років, які нічим розумним пояснити було не можливо. Я називав цю.. розкомпонентність — «бахрома». Начебто всьо було у порядку, кожна окрема частина — фізична, технічна, приватна, командна etc — знаходилась на високому рівні. Але разом воно не поєднувалось, хоч біжи до сільпо по суперклей...

Кхгрх..

І чого воно робити?

Sportlerin

06.I.2025 17:20

swissskiteam

Найс.

Ну, єдиний (блогоутворювальний) привід написати щось на початкові року 2025, це ностальгічні виплески торішніх оплесків. Сезон з трьома кубками та 8 перемогами. Це було надзвичайно, у багатьох сенсах. Брава, Лара, брава!

Здавалося б, треба продовжувати та нарощувати? Одначе.. Не все йде так вже по накатаному.

Що ваш покірний спостеріг після двох місяців нового сезону? З якогось дива (гхигмхр), Ларі раптом перестало вистачати двох наріжних »дрібничок«, а саме — впевненості у собі та концентрованої точності на дистанції (що випливає одне з одного — та плавно перетікає сюди-туди). Особливо це стосується гігантського слалому, минулорічна переможниця заліку якого нині перебуває на доволі скромній позиції після 4-х (а могло бути й шість, якби не відміна канадського етапу) стартів. Ну а загальний залік, гм, вона тільки третя краща швайцарка у ньому, вище неї Раст і Холденер. Карле!

Ех... Коли кажуть, що великий успіх важко повторити, це дійсно сумна, але правдива штукенція. Бо. Люди починають каніфолити собі мозок різноманітними очікуваннями, сумнівами та страхами. Сугуба психологія, яка, чого вже й казати, миттєво відбивається на фізіології. Мені дуже шкода, що саме Лара (і це на рівні величезного переможного досвіду!) виявилась наочним прикладом такого ковбасіння.

Наочний приклад відсутності будь-якого унутрішнього фарширування — Софія Годжа (яка, окрім усього іншого, узяла за модус операнді обігрувати Лару в усіх трьох дисциплінах). Шикарний получився в італійки 2-й заїзд на гіганті минулої суботи! А це у свою чергу нагадало мені куркозвісний Кронплац (у виконанні тої ж Софі) та Андорру у виконанні Лари, коли вона, помилившись на першій спробі, спокійно відшліфувала усі задирки й тріумфувала: з 9-го місця на 1-ше.

Але гігантський (пардон за каламбур) прогрес. Маємо, DNS, 13, 9, 6... Чому це ще цікаво? Швейцарці пригадали, що ні в кого з їхніх гірськолижників не є двозначних кількостей перемог у трьох дисциплінах. Навіть у Цурбріґґена та Шнайдер. На даний момент у Лари Ґут 22 перемоги у суперджі, 13 у даунхилі і 9 у гігантові.. (та ще одненька комбінація =)) (Одерматтту, якщо що, тре попрацювати трошки, у нього тільки 3 DH). Простягни лише руку і візьми цей приз за зябра.. ....ффф..

Може, це вже наочна зміна поколінь (гхкх)? 18-річна Лара Кольтурі почала сходити на подіуми, 20-річна Зрінка Лютич одержує дві поспіль перемоги у слаломі. Важко сказати, що було б, якби Мікаела та Петра перебували у доброму здравії. Важко сказати, куди заведе камбекъ Линдзі Вонн... І коли дійсно молоді дівчата проявлять себе на «швидкостях». Але (природна) тенденція все одно рухається невпинно.

З іншого боку, я все ще вважаю, що потенціал у такої обдарованої досвідченої спортсменки як Лара Ґут ще не вичерпано. І треба лише.. впоратися із собою. Повернути себе на Шлях. Чого й побажаю їй у Новому Році.